Радa з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України
radakmu.org.ua - офіційний веб-сайт

РАДА ПІДПРЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

| написати листа | додати у обране |

| Сьогодні:  Субота, 14 грудня 2019 року |

 

»

 Навігатор » Головна сторінка » Новини та повідомлення »


»

Новини та повідомлення

17.10.2011

С.Кравченко: «Податковий кодекс має хороші норми, проте на практиці вони не реалізуються»

З моменту внесення останніх змін до нового податкового законодавства України вже минуло 2 місяці. Якщо пригадати слова представників владної команди, то нам обіцяли покращення життя, детінізацію заробітних плат і економіки, а також порятунок Пенсійного фонду держави. Про перші результати податкової реформи  кореспондент агенції «ГолосUA» говорив з експертом Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Сергієм Кравченком. 

- Пане Сергію, чи потрібно було взагалі Україні нове податкове законодавство?

- Потрібно було провести дерегуляцію в державі, щоб кожен бізнесмен, який йшов реєструвати бізнес чи будь-які іншу комерційну чи підприємницьку діяльність, міг це зробити протягом тижня. Прийняте законодавство дійсно має гарні норми, проте на практиц, вони, на жаль, не реалізуються. Було враховано досвід інших європейських країн, але цей досвід взяли вибірково і тому у законодавстві багато неточностей. Я вважаю, що потрібні ще зміни, але вже не суто законодавчі, а цілої системи.

- Що позитивного привніс Податковий кодекс?

- Податковий кодекс має багато чого позитивного, проте він почав притискати бізнес. Влада хотіли запровадити, наприклад, досить логічну норму -  впровадити використання безготівкового обігу коштів. Це мало призвести до зникнення чорної, чи як її ще називають тіньової економіки. Всі кошти хотіли загнати в банки у безготівкову форму, щоб бізнес було легко контролювати. Надали повноваження податковим інспекторам і вони починають знущатися, наприклад, з малих підприємців, які мають обігові кошти не більше, ніж 500 тисяч гривен на рік. Але як можна їм це зробити, якщо малі підприємці купляють товар за 50 гривень, продають за 55, тобто що їм заганяти, якщо вони суто на це живуть?

Норми чудові, але реалізація цих норм проблемна. Перша проблема в тому, що самі податківці не знають чітко законодавства  і не можуть в ньому орієнтуватись. Друга – податківці зловживають своїм становищем. Але я хочу сказати, що корупційні дії, які відбуваються в країні, стимулюються не стільки податківцями, а скоріш громадянами, бо їх так залякали системами, податками і оподаткуванням, що вони готові платити будь-кому, аби його не перевіряла податкова. Третя проблема – досі не врегульоване питання із ПДВ. Також відкрите питання щодо роботи приватних підприємців із юридичними особами - постійно є якісь нарікання, сутички.

Погоджуюсь, що це потрібно було змінювати, адже деякі компанії, які наймали працівників на роботу, наймали їх суто як приватних підприємців. Досить багато, наприклад, супермаркетів так робить, щоб не платити соціальні внески. П’ята проблема  - дорогі кредити: як ми можемо вимагати у підприємця щось створювати і платити державі податки, якщо він на сьогодні просто не може погашати відсотки по кредиту. В середньому відсоток по кредиту більший, ніж 25 - хто його може сплачувати в Україні? Крім того потрібно було б провести реформу так, щоб вона сприяла внутрішньому виробництву, а не продажу.

- Якщо взяти бізнес, державу і споживача, то на вашу думку хто більше виграв від податкової реформи?

- Однозначно сказати не можна, але у будь-якому разі програють споживачі. Вони залишились незахищеними і не знають про якість послуги чи товару, який вони купують. Бізнес виграв тим, що вони отримали чіткий законодавчий акт – норму Податкового кодексу, яка є нормою прямої дії. У нас Податкова адміністрація хотіла давати рекомендації до застосування норм, це був казус. Більше всього виграла держава, бо у кодексі закладена велика кількість штрафів, санкцій до підприємців. По суті, підприємцям стало важче працювати тому що багато адміністративних стягнень і податків.  

- Податкова так і не покращила свій імідж серед підприємців?

- Якщо порахувати, то в Україні на 10 підприємців 1 податківець, а в Європі на 100 підприємців. Що вони контролюють? Нам податкова взагалі потрібна, щоб розвивати бізнес чи щоб гальмувати? Зрозуміло, що бізнес це така категорія, яку потрібно відпустити й контролювати на відстані, але не потрібно заважати. В нас податківці ходять на перевірку, вилучають документи і підприємство не може працювати і таким чином взагалі може збанкрутувати. На жаль, садять за хабар начальників податкових вкрай рідко – це одиничні випадки.

- При прийнятті Податкового кодексу багато політиків заявляли, що відбудеться детінізація заробітних плат. Наскільки це вдалося?

- Більшість заробітних плат, особливо у великих містах сплачується в конвертах. Детінізація не відбулась. Для того, щоб це сталось потрібно ряд кроків. Почати треба з того, що всі підприємці мають бути заведені у банківську систему, а влада могла б контролювати куди вони дівають гроші. Тобто, перевести із готівкового у безготівковий розрахунок. Друга проблема – це те, що підприємства не хочуть сплачувати податки за своїх працівників, тобто різні соціальні внески. Треба встановити так, щоб всі сплачували 20% від заробітної плати. У нас виходить несправедливість – підприємець платить 10% від мінімальної заробітної плати, всього це десь 340 гривень, а підприємства платять 36,7% від повних зарплат і є підприємства, які сплачують 40% від зарплат. Другий крок, на мою думку, мало б бути прийняття норми, яка б встановлювала всім податок у 20% від повної заробітної плати працівника і ці кошти переказувались на всі соціальні фонди.

- А як Податковий кодекс вплинув на наше вітчизняне виробництво?

- Не відбулось підняття виробництва – більшість товарів в Україну завозиться незрозуміло яким шляхом. Подивіться на легку промисловість – скільки ми бачимо одягу українського виробництва? Якщо все брати за 100%, то дай Бог, щоб було 5%! Чому? В Україні не вигідно купувати. Легше закуповувати всю тканину і одяг в Китаї, де виробництво цього одягу ніхто не контролює, а головне не контролюється якість. Якщо виготовляти в Україні, то тут є санепідемстанція, Держспоживстандарт і вони все перевіряють. А хто перевіряє продукцію китайського виробника, яка завезена поза митним контролем? Ніхто. То як на сьогодні можна говорити про якусь податкову реформу, якщо більшість підприємців думає, що якщо він привезе нелегально товар з-за кордону і продасть його тут, то він розвиває економіку України. Але моя позиція – він розвиває економіку Китаю, чи наприклад економіку Польщі, де він купує цей товар. В законодавстві дуже багато адміністративного примусу, тобто штрафів для підприємців, а було б бажано, щоб його менше контролювали, а просто поставили перед фактом, що він має сплатити податки. Про яку сьогодні реформу можна говорити, якщо не відбувся злам старої системи.


- Багато підприємців виступали проти норми щодо обов’язкового касового апарату, чому?

- Вони проти, але я, наприклад, «за». Якщо у нас 3 мільйони приватних підприємців-платників податків, то від них може постраждати все населення країни. Прибравши норму про касові апарати держава захистила ці 3 мільйони людей, але не захистила 46 мільйонів населення. Якщо вони продали неякісний товар я, як споживач, в принципі, не можу себе захистити. У мене не має чека. Той хто стверджує, що вони видають чеки – хай піде і спробує взяти з 20 підприємців хоча б 10 чеків. Я особисто проводив для себе цей експеримент і з 15 МАФів, або так званих в народі «кіосків», взяв всього один чек, бо всі інші його просто не могли видати через відсутність касових апаратів. Я як споживач можу себе захистити лише при наявності документа, який підтверджує, що я купив у них дану продукцію. Звичайно, у нас не має традиції чи звички брати чек і цей чек зберігати мінімум тиждень. За кордоном така практика є, адже кожен споживач застрахований і якщо настають якісь проблемні питання зі здоров’ям, то виробник може йому заплатити до 3 мільйонів доларів (це якщо провести аналогію зі США). Якщо взяти захист прав споживачів в Україні – то, в принципі, мало хто взагалі виграє і навіть мало тих, хто звертається.

- А є шанси, що влада все ж запровадить цю норму?

 - Я думаю, влада повернеться до цього питання після 2012 року, бо багато споживачів через це залишаються незахищеними. А ще треба привести в порядок Закон про захист прав споживачів, адже споживач не захищений. Нерідкі випадки неякісної продукція в супермаркетах, не відповідність написам на упаковках, що призводить до невідповідності якості. Касовий чек, який буде брати особа, захищатиме споживачів. Взагалі квитанції оплати за комунальні послуги чи телефон треба зберігати протягом 3 років, а касовий чек треба зберігати протягом місяця або хоча б 2 тижні. Якщо ви отруїлися в якомусь кафе, чи супермаркеті – то ви можете звернутись до них за компенсацією. Проте, хочу підкреслити, що навіть в закладах харчування вам коли приносять рахунок – чек потім забирають. Це є порушення ваших споживацьких прав. Якщо споживач хоче бути захищеним, а держава хоче бачити, як бізнес розвивається, то потрібно вводити масово касові апарати. Без них не можна навіть порахувати доходи приватних підприємців.

От, наприклад, ви знаєте, які доходи у «Люкс-оптиці»? Вони зареєстровані, як приватний підприємець, закупівлі на дане підприємство більше 2,5 мільйонів гривень на один місяць. За рік вони показують обіг в 500 тисяч. Як таке взагалі може бути? Хто взагалі на сьогодні може підрахувати, скільки особа заробляє? А якщо гроші ідуть через банківську систему, а законодавець вбачає, що вони мають іти через банки, то це було б можливо. Однак у нас тіньова економіка складає більш, ніж 50%, тому як її можна контролювати? І через це багато підприємців, чи краще сказати ділків, які цим користуються і звичайно продають товари.

- Пане Сергію, що потрібно, аби все таки покращити ситуація в державі у сфері оподаткування?

- Як сказав Карл Маркс, якщо підприємець бачить рентабельність свого бізнесу в 500%, то як він може думати про суспільство? Держава має сказати, що бізнес має бути в законі, а той, хто виробляє в Україні, має отримати дотації. Не фіктивне виробництво, як в нас звикли писати, а реально запустити промисловість в Україні.  

Джерело: Голос.ua





Обговорити на форумі


Пошук
по сайту

"і" "або"
 


 

Опитування
Наскільки погіршилось ведення бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу?
Суттєво погіршилось
Незначно погіршилось
Поліпшилось
Кардинальних змін не відчутно


Результати


 


 


 


 





Підписка
на новини

 

© 2008 РАДА ПІДПРИЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Зауваження та пропозиції надсилайте на адресу: rada@kmu.gov.ua