Радa з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України
radakmu.org.ua - офіційний веб-сайт

РАДА ПІДПРЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

| написати листа | додати у обране |

| Сьогодні:  Четвер, 28 травня 2020 року |

 

»

 Навігатор » Головна сторінка » Новини та повідомлення »


»

Новини та повідомлення

04.10.2011

"НАСКІЛЬКИ ВИПРАВДАНЕ ВВЕДЕННЯ КАСОВИХ АПАРАТІВ У РОЗДРІБНУ ТОРГІВЛЮ?" - стаття у виданні "Статус" з коментарем експерта РП при КМУ Сергія Кравченка.

Наскільки виправдано введення касових апаратів у роздрібній торгівлі?

Щоб наповнити бюджет, українська влада готова практично на все. У тому числі й на настільки непопулярний захід, як встановлення абсолютного контролю над роздрібним товарообігом. Посилаючись на необхідність боротьби з ухильниками, чиновники наполягають на повсюдне використання касових апаратів (РРО). Проте фактично впровадження РРО дасть податківцям та іншим контролюючим службам додаткові важелі впливу на незговірливих підприємців.

«Статус» вирішив запитати у законодавців, експертів і підприємців:
«НАСКІЛЬКИ ВИПРАВДАНЕ ВВЕДЕННЯ КАСОВИХ АПАРАТІВ У РОЗДРІБНУ ТОРГІВЛЮ?»


Думка законодавця

Андрій Пінчук, народний депутат, голова підкомітету з питань контролю та законодавчого забезпечення врегулювання ринків фінансових послуг Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики:

«Касові апарати, я вважаю, потрібні, але їх не можна вводити одночасно й повсюдно. Хоча в перспективі, якщо ми будемо йти по європейському шляху, збільшувати кількість розрахунків безготівкою, то такі апарати з'являться на ринках, в салонах краси, кіосках, у кур'єрів. Але для впровадження подібної системи повинна бути розвинена відповідна інфраструктура. Наприклад, податкова ще не готова обробляти масив інформації, який почне надходити, якщо зобов'яжуть весь МСБ використовувати РРО. Крім того, для впровадження даної ініціативи будуть потрібні значні фінансові кошти. Звичайно ж, питання виведення з тіні роздрібної торгівлі буде вирішено, коли ми станемо ближче до безготівкового розрахунку. І не виключено, що буквально через два-три роки Україна до цього прийде ».

Думки експертів

Олексій Молдован, експерт Національного інституту стратегічних досліджень:

«Ще при розробці Податкового кодексу планувався самий жорсткий варіант боротьби з підприємствами сфери торгівлі, що ухиляються від сплати податків, - зобов'язати тих, хто працює на спрощеній системі, використовувати РРО, ввести фактичні перевірки і хронометраж. У цьому випадку неможливо було б не тільки ухилятися від сплати податків, а й приховувати реальний оборот. Тепер же в кодексі залишилася одна норма, яка дозволяє боротися з «тінню» в роздрібній торгівлі, - перевірки. У той же час на них поки поширюється тимчасова заборона. Таким чином, уряд зайняв досить зважену позицію, давши час підприємцям на адаптацію до нового законодавства.

Проте практика показала, що з появою норми про фактичні перевірки вже вдалося частково перешкодити ухиленню від сплати податків шляхом невидачі чеків. За таке порушення передбачений штраф з позбавленням права працювати на спрощеній системі оподаткування ».

Сергій Кравченко, експерт Ради підприємців при Кабінеті міністрів:

«Для малого бізнесу впровадження РРО стане додатковим тягарем. Тому після зустрічі першого віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва з представниками МСБ влада пішла на поступки і відмовилися від закріплення вимоги про касові апарати в Податковому кодексі Україні. Однак треба зазначити, що, роблячи так, ми захищаємо інтереси 2-3 тис. чоловік, тоді як під загрозу потрапляють інтереси більшості українських громадян. Без апаратів і, відповідно, чека споживачі позбавлені можливості захистити свої права. З часом нам доведеться повернутися до ідеї впровадження даних апаратів у роздрібній торгівлі, адже окрім виведення її з «тіні» це також сприятиме захисту прав споживачів ».

Тетяна Ізовіт, виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості:


«Для нас, представників легпрому, контроль та облік у сфері торгівлі дуже важливі. Ми підтримували першу редакцію Податкового кодексу, де були передбачені вимога про наявність первинних документів на товар і впровадження касових апаратів. Тому що спрощена система оподаткування, особливо для фізичних осіб, дає можливість продажу контрабандного товару. І наші інтереси подібна ситуація зачіпає в першу чергу, адже продукція легпрому не має строків зберігання, її можна завозити тоннами. Але, на жаль, запропонований розділ про спрощену систему випав з Податкового кодексу, і малий бізнес продовжує користуватися можливостями працювати в «тіні».

Погляди підприємців

Римма Білоцерківська, голова громадської організації підприємців «Правовий простір»:

«Там, де працює малий бізнес,« тіні »немає, тому що підприємці платять фіксовані податки і відрахування до Пенсійного фонду. Контроль роздрібу, я вважаю, - безперспективний шлях, тому що в першу чергу необхідно контролювати великих платників податків, боротися з виведенням коштів в офшорні зони та відмиванням грошей. Малий бізнес - люди, які створюють за власні кошти робочі місця, їх навпаки треба підтримувати.

А що стосується обліку, то я, наприклад, як підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинна виписувати чеки. Те, що їх хтось не дає, - питання вже культури наших громадян і держави. Я особисто завжди вимагаю, і мені їх видають. Поки ми не станемо відповідальними, у нас не буде порядку».

Олександр Чумак, голова Асоціації приватних роботодавців:

«Введення касових апаратів обґрунтовано і доцільно тільки в разі спрощення касової дисципліни. Поки за помилки, які можна зробити при веденні обліку через РРО зовсім ненавмисно, передбачені дуже великі штрафи. Тому, щоб полегшити життя підприємцю, податкова повинна дати йому можливість виправити помилки протягом якогось обмеженого терміну. Ще у нас повинен бути добре налагоджений електронний документообіг, щоб підприємці здавали звіти з РРО по електронній пошті. Ну і звичайно, потрібно переглянути обсяги річної виручки для єдинників. Оборот в 500 тис. грн для підприємців великих міст абсолютно неприйнятний. Тому бізнесмени бояться введення РРО, адже доведеться показувати реальний виторг».

Думка рефері

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:


«Частка« тіні »в роздрібній торгівлі досягає 70-75%. Щоб у нас була прозора система і кожен підприємець чесно відображав свій прибуток, повинна бути інша соціально-економічна модель, а не просто впровадження касових апаратів. Зокрема, нам треба змінити принципи оплати праці. Підприємець не може легалізувати свій дохід, тому що податкове навантаження неймовірно високе. Людина, яка ризикує, вкладаючи свої кошти в бізнес, не хоче віддавати їх незрозуміло кому. Вона знає, що податки підуть на утримання бюрократичної машини. Тому нам потрібно ліквідувати податки, які себе вичерпали, - ПДВ та податок на прибуток.

Мною була розроблена модель автоматичної сплати податку. Вона передбачає введення податку на купівлю в розмірі 4-5%. При цьому 60% цього податку повинно залишатися в бюджеті громади, де покупка була здійснена. Податок з доходів фізичних осіб також важливо знизити до 10% і повністю залишити його громаді. Крім того, замість солідарної пенсійної системи у нас повинні бути особисті накопичувальні пенсійні рахунки - депозитний та антидевальваційний: якщо гривня падає, то на цей відсоток автоматично збільшується сума на рахунку. Це необхідно, щоб у Кабміну і НБУ не виникало бажання зловживати емісією.

І тільки тоді можна буде вводити касові апарати. Це буде логічний крок. Податкове навантаження не буде обтяжливою».

Автор: Світлана Сугак
№ 38 (208) від 26.09.2011

Джерело: Статус






Обговорити на форумі


Пошук
по сайту

"і" "або"
 


 

Опитування
Наскільки погіршилось ведення бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу?
Суттєво погіршилось
Незначно погіршилось
Поліпшилось
Кардинальних змін не відчутно


Результати


 


 


 


 





Підписка
на новини

 

© 2008 РАДА ПІДПРИЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Зауваження та пропозиції надсилайте на адресу: rada@kmu.gov.ua