Радa з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України
radakmu.org.ua - офіційний веб-сайт

РАДА ПІДПРЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

| написати листа | додати у обране |

| Сьогодні:  Субота, 18 листопада 2017 року |

 

»

 Навігатор » Головна сторінка » Новини та повідомлення »


»

Новини та повідомлення

31.10.2011

{PHOTO} Л.Козаченко: Система оподаткування – далеко не перший крок на шляху до сприятливого бізнес-клімату. Головне – боротьба з корупцією

   Податкова система України потрбує подальшого доопрацювання. Про це майже одностайно заявили усі учасники дискусії, яка точилася навколо Податкового кодексу сьогодні  у Києві. «Удосконалення Податкового кодексу дасть змогу відновити свою діяльність тисячам підприємців, які були вимушені ліквідувати свій бізнес або перейти у тінь. Зараз ці підприємці зможуть бути легітимними платниками податків, - сказав у ході круглого столу «Податковий кодекс. Перші підсумки» Голова Ради підприємців при КМУ Леонід Козаченко.  «Якщо Президент не підпише законопроект щодо строщеної системи оподаткування, ми будемо мати продовження негативної динаміки скорочення малого бізнесу», - констатував експерт. Також Леонід Козаченко зауважив, що у податковому кодексі вперше зафіксовано, що держава буде сплачувати штраф за незаконне стягнення податків.
    Однак система оподаткування, на думку Л.Козаченка – це лише третя за вагою складова у формуванні успішної процвітаючої економіки та сприятливого бізнес середовища. На першому місці боротьба з корупцією, на другому щаблі – ефективна дерегуляція. Далі є доступ до кредитування малого бізнесу. "Активізація малого бізнесу – це перший крок у переході до середнього бізнесу і формування середнього класу у суспільстві", - підкреслив він.

Прес-служба Голови РП


31.10.2011

{PHOTO} Прес-реліз про робочий візит на Черкащину голови регоінальної Ради підприємців Хмельницької області

ПРЕС – РЕЛІЗ

 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Про робочий візит на Черкащину

голови регоінальної Ради підприємців

Хмельницької області

 

        З метою налагодження ефективних, довгострокових  міжрегіональних зв’язків, співпраці та обміну досвідом, в середені жовтня 2011 року голова регіональної Ради підприємців Хмельницької області Сніховський Олександр Олександрович відвідав з робочою поіздкою м. Черкаси.

        Під час візиту відбулась зустріч голови Хмельницької регіогнальної Ради підприємців Сніховського О. О. з головою регіональної Ради підприємців Черкаської  області Погребняком Анатолієм Андрійовичем та заступником голови регіональної ради  Раковой Ольгою Федоровною, під час якої сторони обговорили питання організаційної побудови роботи, співпраці між радами, проблеми підприємництва та шляхи його розвитку, тощо. Сторони домовились про регулярний обмін інформацією щодо аспектів діяльності рад, їх проблематики та, відповідно, пошуку та визначення шляхів розвязання проблемних питань.

        В той же день голова регіональної Ради підприємців Хмельницької області Сніховський О. О. у якості гостя прийняв участь в робочій зустрічі представників підприємницьких кіл організацій підприємців Черкащини з начальником Головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішних зносин Черкаської ОДА Калашніковим Володимиром Миколайовичем, в якій, зокрема, прийняли участь:

- Папуша Микола Григорович – заступник начальника – начальник управління розвитку підприємництва головного управління інвестиційно – інновайної політики, підприємництва та зовнішніх зносин обласної державної адміністрації;

- Тищенко Петро Васильович – генеральний директор регіонального фонду підтримки підприємництва в Черкаській області;

- Ушакова Наталія Михайлівна – виконавчий директор Черкаської області Ассоціації розвитку підприємництва;

- Погребняк Анатолій Андрійович – голова регіональної ради підприємців в Черкаській області;

- Ракова Ольга Федорівна – заступник голови регіональної ради підприємців в Черкаській області;

        Під час зустрічі начальником Управління Калашніковим В. М. було поінформовано присутніх про бачення шляхів та напрямків співпраці влади регіону з бізнесом, підтримку розвитку малого підприємництва, економічний та інвестиційний потенціал Черкащини, тощо.

      З свого боку, учасники зустрічі поінформували начальника Управління про свої бачення шляхів та напрямків роботи регіональної Ради підприємців, проблемні питання розвитку підприємництва в регіоні та шляхи їх вирішення, а також про роботу регіонального фонду підпримки підприємництва, його напрямки діяльності проблемні питання та шляхи покращення та вдосконалення своєї роботи.

       В своєму виступі голова регіональної Ради підприємців Хмельницької області Сніховський О. О., зокрема, поінформував про досвід роботи регіональної Ради підприємців, напрямки діяльності та шляхи реалізації, розв’язання  проблемних питань, дав загальну характеристику бачення проблематики  розвитку підприємництва як на Хмельниччині, так і в країні в цілому. Під час спілкування Сніховським О. О. з метою налагодження міжрегіональних економічних зв’язків, було запропоновано за участю регіональних Рад підприємців областей сформувати перелік господарюючих суб’єктів – підприємців та підприємств регіонів, що випускають продукцію, товари народного споживання для реалізації їх, відповідно, на теренах партнерів – областей – Черкащини та Хмельниччини. Завершуючи виступ, Сніховський О. О. запросив присутніх з метою ознайомлення з роботою регіональної Ради підприємців Хмельницької області, відвідати з робочим візитом Хмельниччину.

      За підсумками зустрічі було домовлено про напрацювання спільного плану дій щодо розвитку малого підприємництва в регіоні та підтримано пропозицію Сніховського О. О., висловленої під час зустрічі.

 

 

______________________________________________________________________

 

Прес-служба

регіональної Ради підприємців Хмельницької області

 

 


31.10.2011

{PHOTO} Звернення ГО „Асоціація Хмельницьких ринків” до Президента України Щодо підтримки Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) – реєстр. № 8521, прийнятого Верховної Радою України 20.10.2011р.

Президенту України

ЯНУКОВИЧУ  В. Ф.

Щодо підтримки Закону України „Про

внесення змін до Податкового кодексу

України та деяких інших законодавчих

актів України (щодо спрощеної системи

оподаткування, обліку та звітності

субєктів малого підприємництва) –

реєстр. № 8521, прийнятого

Верховної Радою України 20.10.2011р.

 

З В Е Р Н Е Н Н Я

 

Шановний Вікторе Федоровичу!

        20 жовтня Верховна Рада України схвалила проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва), реєстр. №8521.

 Прийнятий Верховною Радою України проект Закону України це:    

- проект, який розробили підприємці, які були як ініціаторами, організаторами та учасниками акцій протесту проти Податкового кодексу України у 2010 році, так і ті, що послідовно та системно працювали над законопроектами в профільних робочих групах;

- проект, який за Вашим дорученням опрацював і вніс до Парламенту Кабінет Міністрів України;

- проект, який опрацьовувався в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики за нашої активної участі та підтримки.

    Прийнятий народними депутатами Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва) забезпечує можливість роботи та розвитку малому бізнесу, створює умови співпраці малого, середнього та великого бізнесу і, одночасно, унеможливлює використання спрощеної системи оподаткування для уникнення оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

     Однак, на жаль, сьогодні, після прийняття Верховною Радою Закону щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, є окремі представники політичних сил в Верховній Раді України, які за своєю посадою повинні були би першими виступити в підтримку даного закону, свідомо, в силу своїх вузьких політичних амбіцій та інтересів, користуючись високою парламенською трибуною, посадою та майже необмеженими ресурсами в ЗМІ, докладаючи чималі зусилля, у бідь-який спосіб вводять в оману простих підприємців – фізичних осіб, що працюють на спрощеній системі оподаткування, щодо реального змісту та суті цього закону.

      Ці особи, займаючи, зокрема, і посаду одного з голів Комітетів Верховної Ради України і наче опікуються підприємництвом, маючи за мету будь-що дестабілізувати становище в підприємницькому середовищі шляхом недопущення підписання Вами даного Закону, відверто та цинічно говорять підприємцям неправду про зміст прийнятого Парламентом Закону, чим самим свідомо прагнуть знищити ті засади та паростки співпраці і порозуміння між малим підприємництвом та владою, підгрунття для формування яких якраз і закладає зазначений закон про спрощену систему оподаткування.

      Заради досягнення своїх авантюрних цілей, ці зовні симпатичні „гапоночки” та рішучі „гапончики”, розуміючи, що з набуттям чинності даного Закону України вони стануть в очах левової частини представників малого підприємництва безнадійними політичними  банкрутами, які втратили довіру серед сотен тисяч підприємців, в стані агонії сьогодні ідуть на крайні заходи – проведення акцій протесту підтриємців проти даного Закону та вимогою його ветування.

       Ми, представники регіональних рад, громадських та профспілкових організацій, що представляють підприємців малого бізнесу практично всіх куточків нашої країни вважаємо такі авантюристичні дії та заклики окремих політиків, серед яких займають провідні ролі і окремі Народні депутати України, небезпечними провокаціями, що спрямовані проти малого підприємництва, проти створення йому стабільних умов праці, і тому вважаємо їх помилковими та неприпустимими.

      В той же час, ми розуміємо, що на сьогодні  далеко не всі проблемні питання малого підприємництва знайшли своє вирішення та, зокрема, таке болюче і актуальне питання для суб’єктів підприємницької діяльності, як питання зменшення суми відрахування по єдиному соціальному внеску, його можливої реструктуризації. Але дане питання є темою іншого законопроекту, над реалізацією якого ми за доручення голови Уряду України Азарова М. Я. активно працюємо спільно з профільним міністерством.

 

    Саме тому, виходячи з вище зазначеного, ГО „Асоціація Хмельницьких ринків”  звертається до Вас як Президента України, Голови Держави та Гаранта Конституції з проханням підтримати та підписати Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва) –  реєстр. № 8521, що був прийнятий Верховною Радою України 20 жовтня 2011р.

     Даний Закон є запорукою та надійним підгрунтям для подальшого розвитку і функціонування малого підприємництва в нашій країні та першим потужним кроком на шляху реалізації Вашої Програми щодо підтримки і розвитку малого та середнього підприємництва України.

 

З повагою,

голова ГО „Асоціації

Хмельницьких ринків”                                                                                         В. Р. Таратасюк

 

виконавчий директор Асоціації                                                                          О. О. Сніховський


28.10.2011

{PHOTO} 27 жовтня відбувся ІХ Об’єднаний з’їзд Спілки орендарів і підприємців України та першої на вітчизняних теренах галузевої організації роботодавців — Асоціації роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України

Вчораі, 27 жовтня відбувся ІХ Об’єднаний з’їзд Спілки орендарів і підприємців України та першої на вітчизняних теренах галузевої організації роботодавців — Асоціації роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України, на якому були розглянуті питання:

— про економічні свободи, практику застосування і зміни до Податкового кодексу України, у т.ч. в частині спрощеної системи оподаткування;

— про стан регуляторної політики та хід дерегуляції підприємницької діяльності у нашій країні;

— про репрезентативність бізнес-асоціацій у переговорах з владою та профспілками згідно Закону «Про соціальний діалог в Україні»;

— про консолідацію громадських об’єднань підприємців та про ідею створення  єдиного всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців.

Президентом Спілки орендарів і підприємців України на наступні 5 років було обрано Віктора Хмільовського (повторно), президентом Асоціації роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України — президента Асоціації роботодавців Львівської області Зіновія Бермеса.

На адресу Об’єднаного з’їзду надійшло привітання Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Найактивніші лідери громадського руху підприємців були удостоєні відзнак Міністерства економіки України та нагороджені Почесними грамотами Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.


28.10.2011

{PHOTO} Лист-відповідь Державної податкової служби України стосовно ініціювання розгляду проблемних питань і пропозицій щодо їх врегулювання на державному рівні

            Державна податкова служба на Ваш лист від 22.09.11 № 1/58 стосовно ініціювання розгляду проблемних питань і пропозицій щодо їх врегулювання на державному рівні надає перелік запитань, з якими найчастіше зверталися платники податків, зокрема, при заповненні та поданні податкових декларацій і звітів, а саме:

        

Запитання  з ЄПМЗ

Кількість звернень

Чи необхідно при заповнені податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що вноситься за рахунок роботодавця відображати по кожному працівнику окремо?

6272

Чи необхідно податковому агенту подавати податковий розрахунок по податку на доходи фізичних осіб, якщо він не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі на користь фізичної особи не нараховувався і не виплачувався?

4649

Яку суму коштів необхідно відображати в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, а саме: всю суму коштів, що видані на відрядження або підзвіт, чи тільки суму коштів, що не повернуті своєчасно та з яких утримано податок на доходи фізичних осіб?

4384

В який термін надається податкова декларація фізичної особи - підприємця з 01.01.2011 року?

4324

Яким чином заповнюються графи 3, 3а, 4 та 4а Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, якщо заробітна плата виплачується систематично?

4323

За яким номером телефону платник податку, який здійснює відправлення податкової звітності в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів, може отримати інформацію стосовно надходження податкового документа в електронному вигляді та передачі першої та другої квитанцій, та якщо після відправки звітності в електронному вигляді у нього виникають певні проблеми (не розшифровується квитанція про здачу звіту; замість квитанції надходять інші повідомлення; не отримано квитанції тощо)?

4307

Чи всі показники податкової декларації з ПДВ відображаються в графах Уточнюючого розрахунку при самостійному виправлені помилок, чи тільки ті показники, які уточнюються?

3384

Чи додаються відповідні додатки до уточнюючого розрахунку, який подається у вигляді додатку до декларації (самостійного документу), у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації?

2903

Яким чином виправити помилку, допущену при заповненні Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ та додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)), яка не вплинула на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки?

2053

Як відобразити в податковому розрахунку за ф. 1ДФ кількість зовнішніх сумісників?

1622

* Звертаємо увагу, що зазначені питання розміщено на сайті ДПС України у банері „Інформаційно-довідковий департамент”

 


28.10.2011

{PHOTO} 31 жовтня 2011р - Круглий стіл «Податковий кодекс в Україні. Перші підсумки»

31 жовтня 2011 року відбудеться Круглий стіл «Податковий кодекс в Україні. Перші підсумки », організований газетою «Дєло» спільно з Американською торговою палатою, Українським союзом промисловців і підприємців, юридичною компанією Jurimex та компанією KPMG.

31 жовтня 2011,  11:00 - 13:00, Готель «Опера», Вул. Б. Хмельницького, 53

Українські та зарубіжні компанії вже відчули на собі нові правила гри, які впроваджує прийнятий в кінці 2010 року Податковий кодекс. Експерти переконані: документ вимагає значного поетапного доопрацювання.
Газета «Дєло» спільно з партнерами і спонсорами пропонує в експертному середовищі провести «роботу над помилками» і обговорити підсумки прийняття Податкового кодексу для бізнесу та економіки країни.
Ми запросили 30 експертів, щоб розібратися: куди рухатися далі після того, як перший крок у Податковій реформі зроблено?

Дискусія буде транслюватися online на сайті www.delo.ua.
В обговоренні візьмуть участь:

Хорхе Зукоскі, президент Американської торгової палати
Данило Гетманцев, президент юридичної компанії Jurimex
Анатолій Кінах, народний депутат, президент Українського союзу промисловців і підприємців
Крейг Річардсон, Партнер, керівник відділу податкового та юридичного консультування KPMG
Микола Катеринчук, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики
Олексій Молдован, завідувач сектором грошово-фінансової політики Національного інституту стратегічних досліджень
Ігор Лисицький, віце-президент асоціації «Інформаційні технології України»
Світлана Панюшкіна, головний редактор «Дела»

Також на круглому столі будуть присутні координатор громадського руху "Громадський спротив", народний депутат Олександра Кужель; голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Леонід Козаченко, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Андрій Забловский; народний депутат Ксенія Ляпіна, представники Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації.

Акредитація обов'язкова. Просимо підтвердити свою участь до 17:00 у п'ятницю, 28 жовтня.
Контакти для акредитації:
066797 51 70, email: olga.dorovskikh @ delo.ua - Ольга Доровських

Програма


27.10.2011

{PHOTO} 8 листопада Круглий стіл «Стратегічні пріоритети інтеграції науки і бізнесу: регіональний аспект»

Крулий стіл «Стратегічні пріоритети інтеграції науки і бізнесу: регіональний аспект»

 8 листопада 2011 р. о 10-00, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 34, зал засідань Донецької обласної ради (11 поверх)

 

Організатори:

Донецька обласна рада

Донецький регіональний координаційний центр підтримки підприємництва

Донецький національний технічний університет

Всеукраїнська спілка вчених-економістів

за сприяння

Благодійного фонду «Нова генерація»

 

Питання для обговорення:

-                ключові проблеми і головні пріоритети розвитку підприємництва в Донецькому регіоні;

-                підвищення ролі науки у розвитку підприємництва;

-                посилення взаємодії науки, бізнесу та регіональної влади з метою розвитку підприємництва.

 

Заяву на участь прохання надіслати на адресу vsve@ukr.net.

В заяві вказати ПІБ (повністю!), назву організації, посаду, науковий ступінь, вчене звання, e-mail, телефон.

Помічник Голови ВСВЕ Криницька Оксана (тел. 050 9122459).

Офіційний сайт ВСВЕ: vsve.ho.ua

 


27.10.2011

{PHOTO} Безробітні зможуть звернутися в центри зайнятості не за місцем реєстрації.

Кабінет міністрів України 26 жовтня своєю постановою вніс зміни до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Як повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики, прийнятим рішенням, зокрема, передбачено, що громадянин може звернутися із заявою про допомогу у працевлаштуванні або надання (поновлення) статусу безробітного до центру зайнятості не за місцем реєстрації проживання, якщо такий громадянин не зареєстрований в інших центрах зайнятості.

Це дає громадянам право вибору місцевості і місця роботи, а також сприяти поліпшенню пошуку роботи, зазначили в міністерстві.

Джерело: Liga.net


27.10.2011

{PHOTO} Паркувальні підприємства у районах Києва ліквідовані через корупцію.

Депутати Київради прийняли рішення "Про ліквідацію районних комунальних підприємств з паркування транспортних засобів" для закріплення їхнього майна за комунальним підприємством Київтранспарксервіс.

Як повідомляє прес-служба КМДА, це було викликано необхідністю оптимізувати структуру і навести порядок у районах, адже сьогодні ряд парковок і нічних стоянок працюють нелегально і не здійснюють відрахувань до міського бюджету.

Згідно з рішенням, ліквідації підлягає вісім підприємств - в Голосіївському, Деснянському, Шевченківському, Оболонському, Святошинському, Дарницькому, Дніпровському та Подільському районах. У десятиденний термін райони створять ліквідаційні комісії та закріплять за КП Київтранспарксервіс майно підприємств, яке залишиться після процедури ліквідації.

Джерело: Liga.net


27.10.2011

{PHOTO} Леонід Козаченко: «Було поставлено близько 80 основних проблемних питань, які в новому Податковому кодексі унеможливлювали ведення бізнесу»


Олександр ІВАХНЮК: Наш гість: Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української Аграрної Конфедерації.
Приємна новина для підприємців сталась в той момент, коли ВР України ухвалила зміни до Податкового кодексу, якими передбачено саме те, чого вимагав «податковий майдан».
Леонід КОЗАЧЕНКО: Дійсно, це приємна новина. Це приємна подія, яку ми чекали майже 4 місяці. Сьогодні ми маємо закон, який змінює Податковий кодекс. Це дає можливість значно покращити середовище, в якому працює малий бізнес. Ми мали, нажаль, неприємні цифри зменшення бізнес-активності, закриття бізнесу. І ми це середовище змінили в кращу сторону. Ми можемо повернути до роботи близько 30% підприємців, представників малого бізнесу або спрощеної системи, які останній час не могли здійснювати свою діяльність.

Олександр ІВАХНЮК: Що сталося такого зараз, чого не було тоді, коли підприємці намагалися докричатися до влади? Чим взяли цього разу?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Було поставлено близько 80 основних проблемних питань, які в новому Податковому кодексі унеможливлювали ведення бізнесу. І практично 90-% цих питань, які були поставлені на зустрічі з прем’єр-міністром, це було в кінці травня, ці питання були вирішені. Сьогодні зміни до Податкового кодексу дають можливість послуги, які надають суб’єкти спрощеної системи оподаткування, відносити на витрати.

Олександр ІВАХНЮК: Це не всім категоріям.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Не всім. Є певні вимоги, але 75% категорій підприємців можуть це робити. Важливо, що збільшені обсяги товарообігу, при яких Ви залишаєтесь спрощенцем. Дуже важливо те, що свідоцтво, яке вам видають, не треба щороку поновлювати, ходити, оббивати пороги по податкових адміністраціях та інших інстанціях.

Олександр ІВАХНЮК: Ви маєте на увазі Свідоцтво платника Єдиного податку?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Також є вирішені проблемні питання із класифікацією цього бізнесу. Він поділений на чотири групи. Це також дає певний простір для творчості.

Олександр ІВАХНЮК: Чому тоді не вдалося переконати, а нині вдалося? Можливо, громадські організації, можливо, Рада підприємців при Кабміні недостатньо аргументувала свою позицію тоді?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Така позиція, як «податковий майдан» - це був найвищий аргумент. Окрім нього в нас відбувались на різних рівнях з різними центральними органами держаної влади постійні дискусії. Чи це принесе користь державі чи ні. Тому що такий чисто фіскальний підхід, щоб тиснути під приводом того, що в цьому середовищі можуть відмиватись «брудні» гроші, що можуть ухилятись від сплати податків, що в магазинах зареєстровані десятки або сотні підприємств, а великий супермаркет працює, не сплачує податки. За цією ширмою не бачили інших проблем. Це зайнятість населення, це реальна сплата податку, це соціальний спокій в державі в тих непростих умовах, коли одна криза була, а зараз інша світова криза впливає на ситуацію в суспільстві. Ми переконували, що інші є причини, які треба врахувати. А не чисто фіскальний підхід здійснити до цього. І ми зробили це. Прем’єр-міністр нам повірив, але проблема в тому, що 4 місяці поспіль, після того як було прийнято рішення урядом, ми не могли в ВР добитись того, щоб проголосували за ці зміни. Нарешті, це сталося. Ми зараз задоволені. Кажемо, що виправлені ті помилки і середовище, в якому функціонував цей бізнес, зараз покращиться. Ми думаємо що він на 90% дасть можливість відновити робочі місця, які були втрачені, і потім треба робити наступний крок. Треба вдосконалювати цю базу, яка буде зараз сформована. Тому що досконалості немає меж. Треба вивчати досвід, як працює такий бізнес в Грузії. Прибалтиці, Східній Європі.

Олександр ІВАХНЮК: Виникає питання про відповідальність малого бізнесу. Ви говорите про створення нових робочих місць. Чи це соціальна складова - малий бізнес чи це все таки бізнесова складова? Він реально впливає на зростання ВВП так, як в інших країнах? Він працює на державу чи він працює на себе в українських реаліях?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Я думаю, що в першу чергу, це соціальний проект. Якщо ми кажемо про малий бізнес, то це створення робочих місць за рахунок ресурсів самого підприємницького середовища.

Олександр ІВАХНЮК: В інших країнах за рахунок цього фактично живе держава, живуть інші люди.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо брати долю ВВП, який формує на сьогодні малий бізнес, то в нас значно менше, в рази, чим в інших розвинутих країнах. Це говорить про те, що не сформоване середовище, яке буде окрім формування сприятливого для життя середовища ще наповнювати бюджет і впливати на ВВП, який формується в державі. Для цього треба з боку держави робити відповідні дії. Зараз ситуація виправлена і ми відновимо те, що мали. Але треба робити наступні кроки. Ми зараз створили декілька робочих груп. Ми працюємо з відповідними міністерствами. В першу чергу, з Міністерством економіки. З тим, щоб дати нові пропозиції для того, щоб ми розвинули це середовище. Щоб воно, принаймні, на ті показники вийшло, які має Європа і США, але було на цьому шляху. Щоб малий бізнес не тільки виконував соціальну функцію, а щоб він ще виконував функцію наповнення бюджету так, як це відбувається в інших країнах і впливав на розвиток суспільства в цілому.

Олександр ІВАХНЮК: Чи вдавалося Вам переконати малого підприємця в тому, що не можна торгувати на газоні?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Наприклад, ми зараз ведемо непросту дискусію, якщо говорити про столицю, з приводу того, чи можна щось зробити, щоб в переходах, де є метро, особливо далі від центру, щоб можна було вийти з метро і вийти наверх на вулицю. Неможливо пройти, тому що у Вас на шляху будуть квіти, м’ясо, солоні огірки. Це не є бізнес. Можливо, це безвихідь, з одного боку. А з іншого боку, це корупція, тому що в кожному випадку найбільша проблема міста Києва, що за цим так званим бізнесом «криша» знаходиться в певних кабінетах, і це є представники силових структур. Які мають цей бізнес під своїм контролем. Який не сплачує податків місту. Який знаходиться в тих містах, де в європейських країнах не буває бізнесу. Я не думаю, що це на користь суспільству. Це інша проблема, про яку ми говоримо. Кажемо, що внесемо зміни, ще краще допрацюємо це податкове законодавство, чи буде так середовище, щоб так розвивався бізнес? Ні, не буде. Одна з найбільших проблем, яка стримує розвиток бізнесу в державі - це корупція.

Олександр ІВАХНЮК: Тобто не зімни до Податкового кодексу - головні.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Це корупція. Почитайте Указ президента стосовно концептуальних засад підходу до боротьби з корупцією. Це вже не перший крок, який робить президент для подолання цього ганебного явища в суспільстві. Але хотілося б вірити, що цей крок буде початком реальних змін в боротьбі з корупцією. Тобто це проблема номер один. Інша проблема - це відсутність судової гілки влади. Бізнес, який сьогодні знаходиться під тиском корупції не може знайти правди в суді. Там також корупція. Можливо, на третьому місці - регуляторна політика. Ми в уряді домоглися дуже багато. Зроблені такі радикальні кроки, щоб змінити регуляторне середовище. Але не встигає уряд скасовувати сотні тисячі регуляторних актів, які струмували розвиток, як з’являється вдвічі більше нових. І це на всіх рівнях. Ми казали, що треба відновити орган державної центральної влади, який би відповідав за контроль реалізації регуляторної політики в державі. Нажаль, такий комітет був скасований. Ми домовилися про те, що він буде відновлений. Але довго затягується цей процес. Четверта сходинка - якраз Податковий кодекс, податки. І є безліч інших. Доступ до фінансування, наприклад. Сьогодні бізнес не може взяти кредити в банках. І до цього також причетна держава. Це є цілий комплекс питань, проблем, які треба вирішувати.

Олександр ІВАХНЮК: Ми говоримо про зміни до Податкового кодексу, які змінили Єдиний податок для когось з 200 грн. до 20 грн., я кажу умовно. А людина все одно змушена платити адміністративний податок за отримання дозволу, за ще щось і не в кишеню держави. Виходить, що основна проблема не вирішена і ніби її немає.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Коли ми аналізували десь місяць тому, то з прийняттям змін до Податкового кодексу що ж сталось? Та величезна кількість підприємців, які офіційно призупинили свою діяльність, де ж вони поділись? Але 90% з них залишилось працювати. Але працювати не легітимно, сплачуючи корумпований податок не державі, а певній категорії державних чиновників.

Олександр ІВАХНЮК: Найцікавіше, що люди готові платити не державі, і великі суми. Але державі навіть ті 200 грн. не готові заплатити.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Вони не можуть державі заплатити 200 грн., тому що крім 200 грн. вони повинні ще 500 грн. класти в інші кишені. Тоді виникає запитання: можливо, краще державі заплатити, а тим, хто їх оббирає, офіційно збільшити заробітну плату. Але це питання боротьби з корупцією. В нас є багато конкретних пропозицій, що робити державі, щоб долати ці явища.
СЛУХАЧКА: Вікторія. Всі дуже багато говорять, що нам дуже потрібно розвивати підприємництво, створювати умови, щоб талановита молодь залишалась в країні. Але я сама зіштовхнулася з тим, що навіть якщо ти маєш бізнес, ідею та технічне обґрунтування, що підтверджує її реалістичність, то реалізувати її в Україні неможливо. Хоча в Німеччині її відривають з руками і ногами.

Олександр ІВАХНЮК: Ринок все відрегулює.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо є цікавий бізнес-проект, то з цим бізнес-проектом можна підійти до банку, щоб він дав для цього кредит. Але є проблема отримання фінансування для розвитку свого бізнесу. Я не хочу критикувати банки, тому що вони знаходяться не в простих умовах і не завжди вони можуть з першого разу, практично 99%, вони обґрунтовано відмовлять. Але для цього є держава. Наприклад, в Росії мені імпонують такі бізнес-інкубатори, які створюються у великих містах. Можна говорити про місто Київ, де є велика кількість підприємців, які випускали продукцію для військово-промислового комплексу. Ці підприємства стоять. В Києві 9-ть величезних підприємств. Це величезні цехи, де не треба брати якійсь дозвіл для підключення до каналізації, до води, електроенергії. В Росії дають підприємцю, який розпочинає свій бізнес, безкоштовно площу до 300 кв. метрів в таких цехах. Якщо ти хочеш збирати меблі, то безкоштовно на два роки тобі дають приміщення. Ти платиш тільки за електроенергію, воду, каналізацію. Але приміщення в тебе є і ти не отримуєш ніяких дозволів, бо вони на цих цехах вже всі є. В адміністративному приміщенні дають тобі 25 кв. метрів дві кімнати. Для того щоб ти посадив бухгалтерію. В нас такого нема. Нам треба дуже багато працювати над цим і зробити реальні кроки у напрямку підтримки розвитку малого бізнесу, який потім стане середнім бізнесом. Поки що перший крок, про який ми кажемо, зроблений 2 тижні тому. Ми рахуємо, що такий процес повинен бути постійним. Якщо цього не робити, то я не знаю, чим це може закінчитися.
Сл Роман, Луганщина. Хто мусить понести відповідальність за втрачені робочі місця та втрачені прибутки через недолугість у Податковому кодексі?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Дуже важко знайти конкретну особу. Тому що це було політичне рішення. Це голосували депутати за цей Податковий кодекс. Депутати, яких обрали ми. Тому ми самі себе повинні запитати, чому це сталось. Ці депутати, які зараз поправили ситуацію, вони заслуговують на подяку. Значить, ми не до кінця помилилися, роблячи такий вибір. Але якщо вони і надалі будуть помилятись, то напевно, ми їх не підтримаємо на наступних виборах.

Олександр ІВАХНЮК: Тобто Ви схиляєтесь до того, що це політична відповідальність, а не кримінальна чи адміністративна?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Так.

Олександр ІВАХНЮК: Треба відшкодувати збитки.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Їх дуже важко буде обрахувати. Це все таки політичне рішення. Я не думаю, що за політичне рішення ми повинні когось шукати та притягувати до відповідальності.

Олександр ІВАХНЮК: Навіть якщо це політичне рішення спричинило такі шалені збитки, втрату робочих місць, величезна кількість людей опинилась «біля розбитого корита»?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Це політичне рішення. Це прийнятий закон. Це не є одноосібне рішення якогось чиновника. В нас є Податковий кодекс, який дав одну цікаву норму. Що держава вперше буде відшкодовувати збитки, якщо вона їх нанесла суб’єкту господарювання. Раніше вона не відшкодовувала. Ви судитесь, програли, якщо не сплатили своєчасно податок, то держава на вас пеню, штраф, а з боку держави ви не мали права отримати якісь штрафи. Зараз це має місце. Нажаль, не підтримали нас політики, так як в ЄС, що держава платить за це штраф підприємцю, але не з власної кишені, а з кишені того чиновника, який допустив над Вами такі дії. Якщо Вас заставив сплатити наперед податок і Ви понесли збитки, доказали це в суді, то держава повертає Вам ці кошти, платить штраф. Але не із своєї кишені штраф, а конкретного державного чиновника, який це заподіяв. Якби це імплементувалось в інших законодавчих актах, то я думаю, що наші чиновники дуже багато думали, чи треба їм скоїти протиправні дії проти бізнесу чи ні.

Олександр ІВАХНЮК: На якому рівні відкинули цю пропозицію?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Ця пропозиція відкидалась на різних рівнях. Казали, що давайте зробимо перший крок. Що спочатку держава попробує оплатити Вам штраф, якщо Ви виграєте суд. Ще попробуйте виграти суд в держави. Але якщо все буде гаразд, то Вам держава поверне не тільки кошти, а ще й заплатить штраф. А наступним кроком у зміні законодавства буде і чиновник, який повинен відповідати з власної кишені.

Олександр ІВАХНЮК: Президент України Віктор Янукович підписав закон про затвердження ставок вивізного експортного мита на окремі види сільськогосподарських культур, ухвалений Верховною Радою 7 жовтня. Законом скасоване експортне мито на пшеницю та кукурудзу, залишено без змін експортне мито на ячмінь. Законопроект пропонував це мито знизити. Експортне мито на боби, рапс та соняшникову олію не запроваджувалося. Кому вигідно? До виробника щось дійде?
Леонід КОЗАЧЕНКО: В першу чергу, це вигідно державі. Тому що запровадивши такі обмеження, ми зупинили експорт продукції. Ми за 3 місяці недоотримали близько 2 млрд. дол. в Україну. Ми маємо досить великі проблеми з зовнішньоекономічним валютним сальдо. І в першу чергу, держава від цього страждала. Не продаючи цю продукцію, ми для себе створювали системну проблему, пов’язану із нашим знаходженням у сегментах світового ринку, де ми традиційно продаємо цю продукцію. Основні наші конкуренти, зокрема Росія, вийшли на ці ринки, закріпилися на них, і зараз нам там продавати продукцію практично неможливо. Нам треба рухатися до країн Близького Сходу, везти продукцію в Південну Корею, Індію та інші дуже віддалені регіони, де значно тяжче продавати цю продукцію. Держава на цьому більше втрачала, ніж на короткому проміжку часу – самі сільськогосподарські підприємства.

Олександр ІВАХНЮК: Виходить, що в якийсь момент українські підприємці, які займаються постачанням сільськогосподарської продукції, що вони не можуть продавати. Це не вигідно.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Вони прекрасно розуміли, що ці обмеження діяли до кінця поточного року, що з 1-го січня ці обмеження знімуть, і вони будуть продавати. Та продукція, яка не обкладалися експортним митом: соняшник, ріпак, соя – продавалися, та підприємці мали якісь гроші з того. Їм вистачало, щоб закінчити збирання врожаю. Тобто треба було дотягнути десь до початку листопада, де трейдери купували б вже з розрахунку, що за 2 місяці до 1 січня вони довезуть цю продукцію в порти і будуть продавати вже без мита. За цей період в три місяці були величезні втрати для держави та сільського господарства, тому що за цей період відбулося найбільш страшне: світовий ринок обвалився, ціни впали. Традиційно ціни зростають в листопаді, грудні, січні. А тут був дуже серйозний обвал цін і в додаток мито. І це практично унеможливило подальший продаж цієї продукції з України. Тому біли різні акції, починаючи від конкретних перемовин на різному рівні з органами державної влади, з урядом, та закінчуючи страйком, який відбувся біля Верховної Ради, коли близько півтори тисячі фермерів зібралися і поставили цю вимогу. І терміново уряд пішов на зустріч і вніс пропозицію у Верховну Раду, вона була проголосована і президент підписав закон та скасував всі ці обмеження.

Олександр ІВАХНЮК: Ви вважаєте, що страйк – це аргумент? Немає розумніших аргументів?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Вже як безвихідь, коли абсолютно нічого не можна зробити, то люди йдуть на це.

Олександр ІВАХНЮК: Виходить, що лідери не змогли словами донести. І вони змушені збирати людей.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Нажаль, лідери не змогли донести словами. Прес-конференціями, листами. Вісім листів було написано на ім’я президента, які підписували практично всі асоціації, які є на Україні. Жодної відповіді на жоден лист ніхто не отримав. Що ж треба було робити в такому випадку? Коли всі асоціації пишуть листи вищому керівництву країни, просять негайно приступити до діалогу, аргументують, показують збитки державі та конкретним суб’єктам господарювання, і нічого не відбувається. Тоді люди починають проявляти інші дії.

Олександр ІВАХНЮК: І тоді спрацьовує?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Тоді сумарно це все спрацьовує. Я не думаю, що якби ці півтори тисячі вийшли, то тільки б від цього щось змінилося. Але міністерство сільського господарства зайняло теж таку позицію, радикальну, що негайно треба змінювати ситуацію, тому що всі від цього втрачають. В решті решт, відбувся діалог з прем’єр-міністром, який особисто провів зустріч з керівниками асоціацій. Він після цього наступного дня прийняв рішення скасувати всі мита. Це його особиста вказівка. І чому у Верховній Раді залишило мито на ячмінь, до сьогоднішнього дня ніхто не знає. Це сама збиткова культура, яка на сьогодні залишилася без можливості її продажу. Єдине, що можна зробити – продати виробникам свинини практично під реалізацію з майбутнім розрахунком через місяць, два, три. Мінусова рентабельність від реалізації ячменю сьогодні складає приблизно 34%. Я не знаю, як на наступний рік можна змусити когось сіяти ячмінь в таких умовах. А от пшениця та кукурудза відчули подих свіжості. Сьогодні кукурудза почала рухатися до портів. Після прийняття відповідного рішення ціни на кукурудзу піднялися на 250-300 грн. за 4 дні. Це дуже добре. Сьогодні ця культура є рентабельною та вона покращить фінансовий стан. Вона покращить платіжний баланс України, зовнішньоекономічне сальдо України. Всім від цього буде користь.

Олександр ІВАХНЮК: Ви так говорите, ніби сільське господарство вже стало основною продукцією, яка впливає на добробут, ВВП.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Ні, основним не є сільське господарство. Воно було в 2008 році дуже впливовим, тому що до 20% експорту – була аграрна продукція. В поточному році вона могла б складати близько 20% по вартості. Нажаль, цього вже не станеться. Але я думаю, що після Нового року ми будемо активно продавати цю продукцію і в наступному році ми зробимо непоганий поступ. Звичайно, якщо будуть нормальні погодні умови, щоб ми наступний врожай зібрали таким же вдалим, як в поточному році.

Олександр ІВАХНЮК: Коли Ви говорите «ми», Ви маєте на увазі великих товаровиробників, власників великих земельних ділянок?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Я маю на увазі українців, тому що все це є власність, яка формує соціальні блага, національний продукт. Я маю на увазі, що ми – селяни, які виробляють цю продукцію.

Олександр ІВАХНЮК: Тобто дістанеться і конкретному домогосподарству?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Безумовно.

Олександр ІВАХНЮК: Чому в усіх галузях високі технології сприяють прогресу, а в галузі сільського господарства вони тільки перетворюють харчі в якусь хімію? Мається на увазі, в галузі переробки.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Не завжди це так. Сучасні технології - технології, які будуються на GPS-контролю, системи точного землеробства. Це зовсім нове. Це те, що кожні 20 років радикально змінює умови ведення бізнесу у цій галузі. Інша складова цього – генномодифікована продукція. Тут хімія та антибіотики мали місце. Зараз їх менше. ГМО замінюють хімію. Ця продукція також несе в собі певну загрозу. Вона створює опосередковану загрозу, тому що вона більше впливає на середовище, ніж безпосередньо на організм людини, яка споживає цю продукцію. Ці технології, з одного боку, спасають людство від смерті, тому що щодня сьогодні 28 тис. людей помирає від голоду, бо не вистачає продовольства. А з іншого боку, вони створюють певні хронічні захворювання для людей, безумовно, за рахунок того, що неякісна продукція, або це є якась похідна від тих технологій. Вчені кажуть, що ті, хто можуть купити органічну продукцію, повинні заплатити на 40% більше. Таких людей в Європі – 30%, в США – 45%, в Україні – менше 10%. Але є інша статистика. Кажуть так, що якщо Ви будете їсти звичайні продукти, то втричі менше витратите на своє лікування, ніж на органічну продукцію, яку Вам прийдеться купувати. Треба робити вибір. Органічна продукція – це все ручна праця.
СЛУХАЧ: Юрий, Киев. О каком развитии малого бизнеса может идти речь, если фактически физических лиц, плательщиков единого налога, лишили возможности сотрудничать с юридическими лицами и относить на валовые затраты все эти расходы?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Наприклад, люди, які торгують на ринках. Їхні послуги ніяк не можуть відноситися на витрати. Але якщо це друга-четверта категорії, які реально надають послуги, то є перелік видів діяльності, при яких Ваші послуги йдуть на витрати. Є також там проблеми, пов’язані з тим, чи є Ви платником ПДВ. З одного боку, це трохи ускладнило ситуацію. З іншого боку, воно, навпаки, покращило умови, тому що обсяги товарообігу, які Ви досягаєте, суттєво збільшені. Це дає Вам більше можливості для здійснення діяльності. Тому треба використати цю базу, яка створена. Вона не є ідеальною, над нею ми ще будемо працювати. Але її треба максимально використати, щоб зберегти те, що ми втратили за декілька місяців. Я думаю, що це реально. Потім будемо робити наступний крок.
СЛУХАЧ: Ви очолюєте регіональну раду підприємців, здається. Подібна організація є і в Волинській області. Тільки держава повинна допомагати чи підприємці також? Наприклад, в нас біля обласної державної адміністрації є досить потужне підприємство, яке по нафтовій галузі на Західній Україні, напевно, найбільше. Там дорога поряд така розбита, що не можуть навіть чиновники обладміністрації під’їхати.

Олександр ІВАХНЮК: Мова йде про відповідальність бізнесу.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Я думаю, що держава повинна створювати умови, а бізнес повинен в цих умовах робити максимум в цих умовах, щоб допомогти собі і державі. Але не завжди це так відбувається. Класично це має бути так.

Олександр ІВАХНЮК: Але поки що немає розуміння, що не можна торгувати біля метро, не можна ставити свою торгівельну точку на газоні, не можна, орудуючи мільярдами гривень, мати біля себе розбиту дорогу. Нажаль, поки що не всі в Україні розуміють, що саме так не може бути.
СЛУХАЧ: Харьков. Вы – сторонник капиталистической системы хозяйствования в стране и в сельском хозяйстве или социалистической системы?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Я проработал очень много лет в сельском хозяйстве и знаю обе системы. Я очень много езжу по свету и вижу, как живут наши соседи. Капиталистическая система лучше социалистической. Конечно, социалистическая тоже была неплохой. Я был председателем колхоза, я знал, какая цена будет на зерно, на минеральные удобрения, какая будет рентабельность. Сегодня мы это возродить не можем. Поэтому мы должны « не быть одной ногой в прошлом, и скользить в настоящем». Нужно становиться прочнее на ногу. И если мы работаем в капиталистических, рыночных условиях, то нужно делать все, чтобы эта отрасль ощущала на себе условия рыночной экономики. К сожалению, мы в ручном режиме регулируем сельское хозяйство, и оно не может «стать на ноги», получить финансирование, увеличить свой потенциал, этим помочь людям, которые работают в этой отрасли, и стране.

Олександр ІВАХНЮК: Яскравий приклад – гречка.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Не только гречка. Тут є багато прикладів. Можна назвати цілі галузі, які «падають», тому що весь час вони в такому режимі. Ціна зафіксована, прибутковість зафіксована, заборони на експорт тощо.

Олександр ІВАХНЮК: Але, можливо, слухач мав на увазі великотоварне чи дрібнотоварне виробництво у сільському господарстві.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Тут треба підходити гнучко до цього. Тому що в нас відбулися певні процеси трансформації цього сектору економіку. І тут повинні бути і великі , і середні, і дрібні. Не можна сказати, що тільки великотоварне можливе єдине. В сьогоднішніх умовах так сказати неможливо. Треба шукати баланс в залежності від регіонів. Європейський підхід побудований на дрібному, але там ця галузь тримається на дотаціях. ЄС дає 850 євро дотацій на гектар.

Олександр ІВАХНЮК: Тобто там це не бізнес, а соціальні проекти?
Леонід КОЗАЧЕНКО: Або 40% на валову продукцію – дотація держави. Якщо ми порівнюємо ціни у Франції та в Україні, то треба помножити. Там 40% додають до валової вартості, а в нас відбирають від селян 11%. Щоб порівнювати ціни в них та в нас, треба помножити їхню ціну на 1,5, і приблизно тоді можна бачити, наскільки вона корелює з українською ціною. Якщо по хлібу, то це приблизно в 2,6 разів у Франції хліб дорожчий. Якщо по м’ясу, то приблизно на 30% в нас воно дешевше, ніж в них. Це не просте питання, над яким треба багато дискутувати.
СЛУХАЧ: Степан Левада. Повернення уваги уряду до малого бізнесу пов’язано з масовим безробіттям випускників університетів?
Леонід КОЗАЧЕНКО: В тому числі і з цим. Є проблема з випускниками університетів та з багатьма іншими, які сьогодні не можуть знайти себе в нинішніх умовах в бізнесі, не можуть реалізувати себе на державній службі. Це проблема, яку треба вирішувати саме створенням умов для бізнес-діяльності.
СЛУХАЧ: Олександр, Херсон. Як може Україна конкурувати, наприклад, з Німеччиною, в якої в Національному банку 3,4 тис. тон золота, а в Україні – 0? Тільки є золотовалютні резерви, як каже президент, 34 тонни золота.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Наше найкраще золото –це земля. Чорноземи – 30% від світових запасів. Німці, по деяким даним, під час Другої Світової війни вивезли 800 тис. тонн чорноземів. Це дорожче, ніж золото. А друге золото – це люди, які працюють в різних галузях. Взагалі населення України досить інтелектуальне. В розрахунку на тисячу жителів в нас кількість людей з вищою освітою вища, ніж у Німеччині. Люди і земля – це найдорожче. Інша річ, чому ми не можемо, такі інтелектуальні, використати такі можливості. Шукати на нього відповідь треба, починаючи з Вас особисто, з Вашого сусіда, з мене, з усіх нас.

Олександр ІВАХНЮК: Мені здається, ринок все відрегулює.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Не все. Відрегулюють люди, які повинні працювати на цьому ринку.

Олександр ІВАХНЮК: Той, хто хоче працювати, працюватиме за будь-яких обставин.
Леонід КОЗАЧЕНКО: Але ми самі це повинні зробити

Джерело: ERA


[1]      «      1   |   2   |   3   |   4   |   5   |   6   |   7      »      [102]





Обговорити на форумі


Пошук
по сайту

"і" "або"
 


 

Опитування
Наскільки погіршилось ведення бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу?
Суттєво погіршилось
Незначно погіршилось
Поліпшилось
Кардинальних змін не відчутно


Результати


 


 


 


 





Підписка
на новини

 

© 2008 РАДА ПІДПРИЄМЦІВ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Зауваження та пропозиції надсилайте на адресу: rada@kmu.gov.ua